Український бізнес навчився виживати в режимі нескінченного стресу, однак цифри початку 2026 року змушують замислитися.
Нове дослідження від Центру розвитку інновацій та Advanter Group, проведене у березні 2026 року, пропонує глибокий зріз реального стану справ у приватному секторі.
Проаналізувавши відповіді 514 власників та CEO бізнесів з усіх областей України, аналітики представили оновлений Ukrainian Business Index (UBI). Цей індикатор, що обраховується з 2020 року, є ключовим маркером ділової активності, дозволяючи порівняти поточні настрої підприємців із даними попередніх хвиль дослідження та офіційною статистикою Держстату за 2020-2026 роки.
Станом на березень 2026 року індекс активності бізнесу UBI (Ukrainian Business Index) становить 32,9 (зі 100 можливих пунктів). Значення, менше як у 50 пунктів, засвідчує песимістичні настрої бізнесу.
Понад 60% опитаних вказали на скорочення кількості замовлень від клієнтів, у 50,2% знизився обсяг випуску продукції та надання послуг, а у 32,7% опитаних скоротилася кількість працівників.
Ділова активність: загальні тенденції
У перші два місяці 2026 року більшість опитаних українських компаній скоротили свою активність. Загалом виробнича активність становила 85,9%. Найбільша група опитаних (32,1% підприємств) наразі балансує на рівні 70-90% від своїх звичних обсягів. Ще 16,5% бізнесу функціонують лише на 40-60% потужності. В 11,7% підприємств активність впала до 10-30%.
Позитивну динаміку демонстрували лише 14,9% підприємств, причому істотне зростання зафіксовано лише у 2,3% із них.
Потужності підприємств завантажені на 52,4%, порівняно із 64,8% у грудні 2025 року. Підприємства можуть працювати, але ринку не потрібно стільки продукції. Клієнт або зник, або економить. У результаті майже 64% компаній змушені або призупинити діяльність, або суттєво її скоротити.
Тобто український приватний сектор зайшов у зону граничного ризику. Майже половина опитаних підприємств (49,4%) працюють у нестабільному або критичному фінансовому режимі. Головний бар’єр для розвитку – фінансовий голод.
Попри те, що третина ринку (37,9%) заявляє про необхідність інвестицій чи кредитів, реальний доступ до капіталу залишається заблокованим. Ризики підсилює низька ліквідність. Середній запас міцності бізнесу становить лише 2,5 місяця операційної діяльності. На тлі затримки виплат від партнерів (зростання дебіторської заборгованості зафіксували 29,6% опитаних), здатність бізнесу виконувати власні зобов’язання стає дедалі хиткішою.
Стратегії опитаних українських компаній на березень 2026 розділилися на три вектори. Перший – радикальна економія, адже понад 9% бізнесів планують вимушене скорочення діяльності. Другий – це статична стійкість, більше третини опитаних намагаються просто втримати позиції. Третій вектор охоплює найбільшу групу опитаних (понад 43%), які висловлюють обережні сподівання на масштабування діяльності за умов покращення загальної ситуації в країні.
Оцінка дестабілізуючих факторів економічного середовища
Дестабілізуючою силою для української економіки залишається енергетичний фактор. Статистика підтверджує: для 53,9% бізнесів централізоване живлення є критичним (забезпечує понад 80% потреб). Це робить бізнеси вразливими до будь-яких коливань у мережі.
Попри тривалі енергетичні виклики 22,8% опитаних бізнесів досі залишаються беззахисними перед можливими блекаутами, не маючи жодного джерела автономного живлення. Значний відсоток опитаних (47,7%) використовують дизельні генератори, а кожне третє підприємство – джерела безперебійного живлення (37%). Попри світовий тренд довкола відновлюваних джерел, сонячні панелі використовують лише 10,1% опитаних.
Вразливість конвертується у прямі збитки. Так, 46,6% респондентів звітують про падіння щомісячного доходу на понад 10%. Зимовий період (грудень-лютий) став особливо важким. Поєднання ракетних атак та лімітів на споживання призвело до того, що майже 40% підприємств втратили понад 20% корисного часу.
Вагомим показником у роботі бізнесу є пошук кваліфікованих фахівців. Попри намагання бізнесу працювати, 63,8% респондентів повідомляють, що не можуть знайти достатню кількість кваліфікованого персоналу для закриття ключових позицій. При цьому внутрішня ситуація в компаніях виглядає оманливо спокійною. Плинність кадрів залишається низькою. У 76,5% підприємств фіксують цей показник у межах до 15% щорічно. Така стабільність наявного складу свідчить про те, що люди тримаються за свої робочі місця. Однак для розвитку цього замало. Ключовий ризик перших місяців 2026 року – це не втрата нинішніх співробітників, а неможливість залучити нових, що фактично консервує бізнес у його поточних межах.
Водночас для залучення нових працівників та утримання існуючих бізнеси вдаються до різних методів. Понад 65% опитаних пропонують підвищення заробітної плати, 43% запроваджують гнучкий графік, майже 30% упроваджують систему преміювання.
Вагомою пасткою для бізнесу залишається тіньова економіка. Аналітики зафіксували три головні причини, чому приховані схеми залишаються мейнстримом. Перша причина суто математична: 61,9% підприємців називають податкове навантаження занадто високим для виживання. Друга – емоційна: 47,7% опитаних просто не довіряють державним інституціям. Третя причина стосується тінізації економіки: 38,5% бізнесів змушені залишатися в тіні, бо інакше вони просто програють конкуренцію тим, хто вже там і не платить податків. Це створює замкнене коло. А без довіри бізнес не змінить звички. Система потребує радикальних змін, а не косметичних втручань.
Горизонт планування для більшості опитаних зараз обмежений кількома місяцями. Це час за межі якого зазирати просто бояться. За таких умов про масштабування майже не йдеться. Лише 17,1% компаній мають сміливість заявляти про плани щодо активного розширення. Решта просто ситуативно тримають оборону. 57% підприємств працюють у режимі реактивного управління, не орієнтуються на стратегічне планування і реагують на проблеми в міру їх виникнення.
Суттєвою перешкодою для діяльності українських підприємців за даними опитування є невідомість. Майже половина опитаних (48,4%) називають вагомим бар’єром повну непрогнозованість ситуації в країні. Одразу за нею йде ще один фактор хаосу – непередбачувані дії самої держави (48,2%). До цього додаються відсутність платоспроможних клієнтів (47,5%), брак капіталу (46,7%), високі податки (36,8%) та перешкоди з боку регуляторів (14,6%).
Підсумовуючи, український бізнес увійшов у 2026 рік у режимі триваючої турбулетності. Попри дефіцит кадрів, енергетичний шок, виклики тіньової економіки підприємці тримають оборону, хоча горизонт їхнього планування стиснувся до критичних двох із половиною місяців.
Ознайомитися із повними результатами дослідження можете тут.
Дослідження підготовлено Advanter Group спільно з Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес, платформою «Пульс» за підтримки Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України в рамках Ініціативи для відновлення економіки, розвитку підприємництва та експорту України.