«URC – це не старт роботи, а її фінал, 90 % успіху – це домашня робота громади», – про це говорили учасники онлайн-конференції «Від Гданська до Таллінна: відверта розмова про ключові результати, висновки та підготовка до URC 2027», організованої Центром розвитку інновацій.
Ukraine Recovery Conference 2026 об’єднала понад 4 тисячі учасників, а 102 українські громади представили більш як 530 проєктів відновлення. Для окремих із них участь у конференції вже принесла перші практичні результати. 20% громад, які долучилися до розмови за підсумками конференції у Гданську, залучили попереднє фінансування на свої проєкти. Своїм практичним досвідом поділилися громади з різними викликами й потребами: прифронтові, тилові та тимчасово окуповані.
Чотири кроки до результативної участі в URC
Успіх на міжнародних майданчиках визначається не лише якістю презентації, а насамперед системною підготовкою та подальшою роботою з партнерами. Директорка Центру розвитку інновацій Катерина Іванченко рекомендує громадам зосередитися на кількох ключових кроках.
Ретельно готуватися до конференції. Визначити пріоритетні проєкти, підготувати їх англомовні презентаційні матеріали, оцінити готовність до реалізації та заздалегідь домовитися про зустрічі з потенційними партнерами.
Презентувати не громаду, а конкретний проєкт. Під час переговорів чітко окреслити проблему, рішення, бюджет, очікуваний результат і сформулювати конкретний запит до партнера. Мета зустрічі – домовитися про наступний практичний крок, а не провести загальну презентацію громади.
Фіксувати домовленості. Після кожної зустрічі записувати узгоджені дії, відповідальних осіб і терміни виконання.
Не втрачати контакт після конференції. Протягом 48 годин надіслати follow-up, підтримувати регулярну комунікацію та послідовно переводити зацікавленість партнерів у технічні зустрічі, заявки, меморандуми й фінансування.
«Успіх громади на міжнародній конференції залежить не від кількості зустрічей, а від якісної підготовки, чіткого запиту та системної роботи після завершення заходу», – наголошує Катерина Іванченко.
Ці висновки підтверджує і практичний досвід громад, які вже брали участь у URC 2026. Під час онлайн-конференції вони розповіли, що саме допомогло їм знайти міжнародних партнерів, залучити фінансування та перетворити короткі зустрічі на довгострокову співпрацю.
Що працює на URC: практичні висновки українських громад
Попри різний досвід, спікери одностайні в тому, що сьогодні міжнародним партнерам потрібні проєкти, які відповідають реальним викликам громад, що інтегрують внутрішньо переміщених осіб, будують укриття, модернізують соціальну інфраструктуру та створюють умови, аби люди залишалися жити вдома. Водночас для багатьох українських громад, незалежно від розташування щодо лінії бойових дій, одним із важливих напрямів є реалізація проєктів із протимінної безпеки, адже від цього залежить безпека людей, відновлення інфраструктури та економічної діяльності. Це підтверджують і конкретні історії успіху громад, які представляли свої проєкти в Гданську.
«Міжнародним партнерам важливо демонструвати не лише проблеми, а й готові рішення. Саме тому до Гданська Менська громада привезла не один проєкт, а цілий пакет ініціатив – від модернізації освіти й медицини до розвитку індустріального парку та ветеранських програм. Найбільше уваги донорів привертають ті проєкти, які показують, як саме вони змінять життя людей», – розповів Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради.
Цю думку підтвердив і Сергій Бостан, директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради. Чернівці повернулися з конференції з конкретним результатом – грантом у 5,2 млн євро на розвиток медичної інфраструктури. Як наголосив спікер, цей успіх став результатом понад року переговорів і системної роботи з партнерами.
«Міжнародні конференції варто сприймати не як місце пошуку донорів «з нуля», а як майданчик для закріплення співпраці, що вибудовується тривалий час», – наголосив Сергій Бостан.
Водночас успіх на URC може будуватися не лише навколо одного великого проєкту. Досвід Полтави показує, що ефективною є й стратегія об’єднання різних партнерів навколо комплексних ініціатив.
«Сьогодні успіх проєктів визначається не лише якістю ідеї, а й здатністю об’єднувати навколо неї сильних партнерів. Саме така синергія міжнародного досвіду, державної підтримки та відповідального бізнесу створює рішення, які працюють на довгострокову стійкість громад. Це підхід до формування партнерств, де кожен учасник посилює спільний результат», – зазначила Катерина Ямщикова, секретарка Полтавської міської ради.
Не менш важливою, на думку учасників дискусії, є якісна підготовка ще до початку конференції. Саме на цьому акцентувала увагу Боярська громада.
«Головне «домашнє завдання» громади – визначити власні пріоритети, підготувати якісні проєкти, проаналізувати потенційних донорів, домовитися про зустрічі та подбати про презентаційні матеріали», – наголосила перша заступниця Боярського міського голови Тетяна Кочкова.
Спікерка переконана, що під час підготовки URC у Таллінні варто врахувати досвід Гданська, зокрема, створити більше простору для переговорів і краще використовувати можливості сайд-івентів.
Окрім підготовки самих громад, учасники говорили й про те, як можна зробити наступну URC ефективнішою на рівні організації конференції.
«Близько 90 % успіху громади на URC формується ще до початку конференції», – зазначив Юрій Бова, Голова Тростянецької громади.
На його думку, держава має чіткіше визначити пріоритети URC, завчасно проводити відбір громад, забезпечити більше можливостей для участі представників місцевого самоврядування у панельних дискусіях та облаштувати окремі простори для переговорів. Окремо спікер наголосив, що одна людина фізично не може одночасно працювати на стенді, вести переговори, брати участь у панельних дискусіях і сайд-івентах, тому громади мають бути представлені щонайменше двома учасниками. Ще одна вагома пропозиція – створити відкриту базу результатів участі громад у конференції з описом партнерств, контактів і домовленостей, щоб цей досвід міг використовуватися іншими громадами.
Для прифронтових громад особливо важливо демонструвати не лише потреби сьогодення, а й довгострокове бачення розвитку після завершення війни.
«У своїх проєктах фокусуйтеся на питаннях економічного відновлення, розвитку людського капіталу, регіональній політиці, безпеці та європейській інтеграції – це ті напрями, від яких залежить майбутнє громад, що живуть і працюють в умовах війни», – зауважив Карен Заргарян, заступник начальника Краматорської військової адміністрації.
Про важливість стратегічного підходу до формування портфеля проєктів говорили й представники інших громад.
«Результат приносить лише довгострокова робота з партнерами, а кожна громада має чітко розуміти, з якими проєктами і до яких інституцій вона звертається», – сказав Максим Мартьянов, Директор департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради.
Вінниця представила міжнародним партнерам портфель інвестиційних проєктів – від будівництва багатопрофільної лікарні та спортивно-реабілітаційного центру до модернізації громадського транспорту, очисних споруд і розвитку енергетичних проєктів.
Поряд із якістю проєктів учасники звернули увагу й на навички, без яких сучасна міжнародна співпраця вже практично неможлива.
«Зараз дуже потрібне вільне володіння англійською мовою, адже саме особисте спілкування допомагає встановити довіру. Крім цього треба заздалегіль вивчати досвід учасників панельних дискусій, активно працювати з бізнес-асоціаціями, формувати проєкти відповідно до стратегії розвитку громади», – переконаний Денис Коротенко, голова Широківської громади Денис Коротенко.
Окрему увагу під час дискусії приділили громадам, які через війну втратили можливість працювати на своїй території, але продовжують представляти інтереси своїх жителів на міжнародному рівні.
«Громада – це люди, і близько 90 % її мешканців нині живуть на підконтрольній Україні території, тому важливо, щоб проєкти були людиноцентричними», – підкреслив Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської військової адміністрації.
Тому, переконаний Олександр Марченко, необхідно постійно пояснювати партнерам, що інвестиції, спрямовані насамперед на підтримку людей, а не території, надто, коли йдеться про тимчасово окуповані громади. Спікер поділився історією проєкту «Доступне житло для ВПО», який громада презентувала на міжнародних заходах у Варшаві, Римі та Гданську, щоразу демонструючи вищий рівень готовності. На URC 2026 проєкт представили одразу на чотирьох майданчиках, провели близько 50 робочих зустрічей, але лише п’ять-шість із них стали початком реальних партнерств.
Озвучені практичні висновки стали основою рекомендацій, які учасники онлайн-конференції сформували для підготовки до Ukraine Recovery Conference 2027, щоб зробити участь українських громад результативною. Адже URC – це не лише міжнародний політичний майданчик, а передусім можливість знайти партнерів, залучити інвестиції та прискорити відновлення громад. У наступних публікаціях ми детально розповімо про ці рекомендації та конкретні практичні інструменти підготовки.