Мета опитування — дізнатися про стан та потреби українського бізнесу під час воєнного стану, а також про наміри щодо врахування екологічної модернізації під час післявоєнного відновлення. Для цього Глобальний договір ООН в Україні, який об’єднав понад 100 українських бізнесів, провів спільне опитування з Центром розвитку інновацій, Офісом із розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес й Advanter Group за підтримки Європейського Союзу, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Ключові знахідки:
- Загальні прямі втрати МСБ за п’ять місяців війни оцінюють у $87 млрд. Показник дещо збільшився, якщо порівнювати з попередньою хвилею досліджень.
- 39,9% підприємств повністю або майже повністю припинили роботу з 24 лютого 2022 року. Це вдвічі менше від показника з початку вторгнення.
- Загальні потреби МСБ у фінансуванні за їхніми ж оцінками — $63,5 млрд.
Топ ключових рішень на майбутнє:
- 41,6% бізнесів планують надалі розвиватись і конкурувати через унікальні ділові зв’язки та партнерства.
- 38,9% — через технологічні інновації.
- 20,9% — використовуючи бізнес-інновації.
Плани бізнесу щодо відновлення згідно з НДТМ, найкращими доступними технологіями та методами управління (Директива 2010/75/ЄС «Про промислове забруднення»):
- 15,7% бізнесу фіксують, що їм відомо про НДТМ для їхньої сфери, решта кажуть, що ні. Тому дуже важливо провадити надалі інформаційну кампанію з підвищення обізнаності серед бізнесу щодо впровадження НДТМ.
- Найкраще про НДТМ обізнані представники сільськогосподарської сфери, телекомунікацій, різних видів промисловості та машинобудування.
- 8,2% бізнесу планують робити оцінку відповідності НДТМ, 1,2% підприємств її вже зробили. 47,7% опитаних — у роздумах. Переважно до них належать представники промислової переробки, харчової промисловості, виробництва меблів та будівництва.
Період опитування: 20.07–01.08.2022. Кількість респондентів: 842 власники та CEO підприємств.
Український бізнес демонструє неабияку стійкість під час роботи у воєнний час. Удвічі зменшилася кількість бізнесів, які повністю або майже зупинили діяльність із початку вторгнення. Бізнес вірить та інвестує в перемогу! Лише 2% підприємств релокувалися за кордон, а приблизно 70% волонтерять, допомагають державі та ВПО. Водночас уже значна частина бізнесу адаптувалася та відновила активність. Надихає, що приблизно 40% із них бачать свій розвиток через впровадження технологічних інновацій та зорієнтовані на розвиток експорту. Приблизно 50% думають над тим, щоб ураховувати в процесі відбудови НДТМ, які є європейськими нормами енерго- та екоефективності для промисловості. До того ж бізнес зазначає, що для відновлення і розвитку для нього серед топперешкод є недоступність необхідних фінансових ресурсів. Обґрунтовані потреби бізнесу для розвитку, не враховуючи компенсацію прямих збитків від війни, становлять зараз $63 млрд.
Сергій Лобойко, голова Центр розвитку інновацій
З настроїв бізнесу ми бачимо високу мотивацію до поствоєнного відновлення, але їм бракує доступної інформації та ресурсів для впровадження НДТМ задля екологічної відбудови.
В Україні сьогодні активно реалізується низка екологічних реформ, серед них: реформа управління відходами (Закон №2320–IX), законопроєкт, який імплементує 75-ту Директиву щодо промислового забруднення (законопроєкт №6004–2), тривають дискусії щодо дизайну впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів — СТВ в Україні. Ці ініціативи критично важливі для зеленої відбудови України та асоціації з ЄС. У ці складні часи я бачу неабияке бажання в українського бізнесу в навчанні та запозиченні найкращих практик щодо обліку та скорочення викидів відповідно до науково обґрунтованих цілей для досягнення нульового забруднення в унісон із Європою до 2050 року. Саме ці теми ми проходимо на Climate Ambition Acelerator від Глобального договору ООН. Адже кліматичні практики — це не питання репутації, а виживання бізнесу в умовах відмови від викопних палив та побудови сталих бізнес-процесів. Водночас ми бачимо, що для частини бізнесу в Україні впровадження передових екологічних практик на основі НДТМ, які сьогодні законодавчо не закріплені в Україні, є першочерговим завданням. Окремі компанії інвестували значні кошти для приведення виробничих процесів у відповідність до європейських норм. Ці приклади є в нашому звіті, і вони потребують міжнародної підтримки для подальшого масштабування.
Ольга Євстігнєєва, координаторка Climate Ambition Acelerator Глобального договору ООН в Україні
Реформа промислового забруднення задля екологічної відбудови України
Екологічна відбудова економіки сьогодні — це:
- Збільшення енергоефективності промисловості, що критично важливо в період зеленого переходу.
- Зменшення промислових викидів, які безповоротно забруднюють довкілля.
- Можливість залучення іноземних інвестицій, адже міжнародні фінансові організації підтримують лише дружні довкіллю технології.
- Підтримка сталих технологій, які модернізують виробництво.
Через війну росії проти України металургія втратила 30% своїх активів. Пошкоджень або руйнувань зазнали близько ста підприємств, серед них: МК «Азовсталь», Маріупольський МК ім. Ілліча й Авдіївський коксохімічний завод. Інші підприємства призупинені або працюють на частину потужності.
Відсутність промисловості — це автоматично й відсутність оборонного сектору, а отже, самої країни. І це повністю збігається з інтересами москви. Адже «денацифікувати, денаціоналізувати й демілітаризувати» значно легше саме деіндустріалізовану країну. Тому всі 30 років існування промисловості — спершу на російському газі, потім вугіллі та старих технологіях — зіграло проти нас.
Тому під час відновлення української промисловості необхідно враховувати чинні європейські нормативи у вигляді Найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). Директива 2010/75/ЄС, яка ґрунтується на НДТМ, забезпечує високий рівень захисту здоров’я людей і довкілля та показала свою високу ефективність на практиці. З 2004 року підприємства Європи на 77% зменшили викиди діоксиду сірки, на 49% — оксиду азоту та на 81% — пилу. А також значно покращили показники енергоефективності.
З 1990 до 2018 року промисловість ЄС скоротила викиди парникових газів на 23%, водночас економіка зросла на 61%. Адже екологічна модернізація часто передбачає зменшення енергомісткості підприємств.
Чому ЄС вдалося, а Україні — ні? Основна причина — відсутність законодавчого регулювання.
На відміну від України, вимога до впровадження європейських норм для промисловості, так званих НДТМ, при видачі документів дозвільного характеру в Європейському Союзі застосовується ще з 1996 року, відповідно до Директиви 2008/1/ЄС (перша версія Директиви — 96/61/ЄС) про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення.
У найближчі десятиліття ЄС збирається надати основні стимули для інвестування в промислову модернізацію, оскільки минулого року Європейська комісія ухвалила План дій із нульового забруднення, який покликаний допомогти зробити Європейський Союз кліматично нейтральним до 2050 року. У червні минулого року країни Великої сімки досягли домовленості про виділення $100 млрд на рік для фінансування проєктів із захисту клімату в країнах, що розвиваються. ЄС уже активно підтримує «зелену» трансформацію України в енергетиці, сільському господарстві та транспортній галузі, виділяючи 300 млн євро грантів та €700 млн позик. І це далеко не вичерпний перелік можливої допомоги. Спільна протидія російському агресору лише стимулює зелений перехід у країнах Європи, тому можемо сподіватися, що задекларовані обсяги фінансування будуть зростати.
У Комітеті екологічної політики перебуває законопроєкт №6004–2, який запроваджує європейські норми для промисловості (НДТМ), які вже сьогодні є єдиним шляхом для бізнесу залучити доступні міжнародні інвестиції, особливо в час відбудови. Ухвалення цього законопроєкту дозволить Україні встрибнути у вагон світових кліматичних інвестицій, які стануть запорукою збереження промисловості та здоров’я українців.
Стан та потреби бізнесу в умовах війни: результати опитування в липні
1. Стан роботи підприємств
Станом на липень 39,9% підприємств повністю або майже повністю припинили роботу з 24 лютого 2022 року. Це нижче від показника червня 2022 року, коли 46,8% підприємств повністю або майже не працювали. Натомість 11,5% не змінили або збільшили обсяг робіт, порівнюючи з днем повномасштабного вторгнення росії.
2. Втрати МСБ за 175 днів активної фази повномасштабної війни
Загальні прямі втрати МСБ за п’ять місяців війни оцінюють у $87 млрд. Показник дещо збільшився, якщо порівнювати з попередньою хвилею досліджень. Цей показник є узагальненою оцінкою бізнесом своїх прямих втрат, що охоплюють ресурси, товари, основні фонди, вимушені переплати та витрати на релокацію.
3. Потреба у фінансуванні для відновлення
За власними оцінками бізнесу, загальні потреби МСБ у фінансуванні — $63,5 млрд.
4. Конкурентні переваги, які бізнес планує використовувати задля розвитку
Дуже важливо, що 36,5% бізнесу планує використовувати технологічні інновації для відновлення бізнесу (2-ге місце) та бізнес-інновації (3-тє місце).
5. Чи є в бізнесу стратегія, бізнес-план розвитку з урахуванням нових реалій?
33,8% бізнесу вже адаптувалися та мають стратегію дій.
Переважно це компанії зі сфери охорони здоров’я, різних секторів промисловості та сільського господарства.
6. Орієнтація бізнесу на внутрішній ринок чи експорт
У поточній економічні ситуації 38% бізнесу орієнтовані на експорт.
Окрім IT-сфери, на експорт найбільше орієнтуються різні сфери переробної промисловості.
7. Якими видами державної допомоги ви скористалися з 24 лютого 2022 року?
Кожен п’ятий респондент зазначає, що податкові пільги — це найпопулярніший вид державної допомоги, яким вдалося скористатися. Натомість кредитуванням скористалися лише 4% респондентів, що свідчить про величезний брак доступних фінансових інструментів для бізнесу.
8. Що заважає вам зараз відновлювати й розвивати бізнес?
26,4% опитаних вказали на недоступність кредитних коштів як одну з причин, що заважає відновлювати бізнес. Також такими причинами бізнес вважає непередбачувані дії держави (32,3%), відсутність достатнього капіталу (39,4%), непрогнозованість розвитку ситуації (46,6%), відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів (62,2%). Усі ці причини показують, що доступні кредитні програми є критично важливими для відновлення бізнесу.
9. Які ключові рішення ви ухвалюєте щодо вашого бізнесу на 2022–2023 рік?
Пошук фінансування (35,9%) та пошук партнерів на зовнішніх ринках (27,1%) — важливі рішення для бізнесу в процесі післявоєнної відбудови.
10. Наміри бізнесу враховувати НДТМ відповідно до Директиви 2010/75/ЄС у процесі після воєнної відбудови
Відновлювати виробництво відповідно до найкращих доступних технологій та методів керування наразі планують лише 10% підприємств. 47,7% опитаних — у роздумах.
У регіональному розрізі: 14,1% — на Сході України, 10,1% — у Центрі 9,6% — на Заході, 8,5% — на Півночі та 8,3% — на Півдні.
Це пояснюється насамперед низьким рівнем поінформованості бізнесу: лише 15,7% знають, що таке НДТМ.
Від 13,8% — (Заході України) до 18,6% (у Центрі) декларують свою обізнаність стосовно висновків НДТМ. Тому дуже важливо проводити інформаційну кампанію щодо підвищення обізнаності серед бізнесу про впровадження НДТМ.
Найкраще про НДТМ обізнані представники сільськогосподарської сфери, телекомунікацій, різних видів промисловості та машинобудування.
Переважно до бізнесів, які планують відновлювати виробництво згідно з НДТМ, належать представники промислової переробки, харчової промисловості, виробництва меблів та будівництва.
Коментарі бізнесу щодо відновлення згідно з НДТМ
- Агропромисловий холдинг «Астарта-Київ»
У 2015 році Астарта розпочала реалізацію програми «Найкращі доступні технології», впроваджуючи ресурсоефективні технології на цукрових заводах. Завдяки реалізації цієї програми протягом 6 років компанії вдалося скоротити споживання технічної води на 20%, природного газу — на 27%, а електроенергії — на 64% на тонну переробленого буряку.
Астарта постійно працює над підвищенням ефективності операційних процесів. Упродовж останніх двох років у компанії діє система операційного вдосконалення, спрямована на підвищення операційної та управлінської діяльності бізнесу, зокрема гнучкості та швидкості реагування на зовнішні зміни та виклики, а також досягнення найвищих показників ефективності бізнесу.
За підсумками дворічної роботи системи її економічний ефект перевищив 30 млн грн. Активними учасниками цієї системи стали майже 900 працівників компанії, тобто майже 14% від усієї чисельності співробітників Астарти. У середньому на одного учасника припадає 32 тис. грн економічного ефекту. Було подано понад 2100 ідей у всіх сегментах бізнесу компанії. 31 проєкт з операційного вдосконалення вже реалізований. 14 «кайдзен-проєктів» наразі в активній фазі впровадження. Авторам та командам впровадження компанія виплатила 2,5 млн грн премій.
Астарта також зараз активно працює над розробкою стратегії з декарбонізації. Стратегія міститиме перелік заходів із покращення енергоефективності виробництв і, як наслідок, зменшення викидів парникових газів. Проєкт реалізується спільно з міжнародними консалтинговою та фінансовою установами.
Сьогодні впровадження НДТМ — це вже обов’язкова вимога для українських компаній. Адже енергетична криза, спровокована військовими діями росії в Україні, вимагає від усієї світової спільноти негайного пошуку альтернативних джерел енергії та відповідно впровадження сучасних енергоефективних технологій, які дозволять зменшити енергозалежність від викопних енергоресурсів.
- ТОВ «Кроноспан УА»
Принцип роботи компанії Kronospan — завжди бути лідером у галузі. Зокрема, у впровадженні найкращих доступних технології та методів керування та збільшенні екологічної безпеки. Понад десять років Україна системно рухається в Європейський Союз. Планувати та проводити модернізацію відповідно до директиви 2010/75/ЄС — це далекоглядна стратегія справжнього європейського виробництва. Це раціонально, вигідно та соціально відповідально. Високий рівень екологічної безпеки на виробництвах — це вимога часу. Системна модернізація відповідно до Best Available Techniques (BAT) Reference Document for the Production of Wood-based Panels заводу в місті Нововолинську триває постійно понад вісім років.
У 2017 році компанія замінила газовий котел на сучасний твердопаливний, у 2018-му стала першою в Україні виготовляти плиту зі зменшеним вмістом формальдегіду (E-LE). Продукція Kronospan відповідає міжнародним вимогам CARB (California Air Resource Board) та EPA (Environmental Protection Agency of USA). У 2019-му побудувала шумозахисний бетонний бар’єр заввишки 8 метрів. У 2020–2021 роках на наявній лінії ДСП та новій лінії ОСП запустила найсучасніші вологі електростатичні пилоочисники WESP. У підсумку модернізації виробничники отримали сучасні технології та обладнання, а клієнти компанії — продукцію українського виробництва, яка відповідає найвищим міжнародним стандартам. Водночас показники промислових викидів тепер значно нижчі не тільки від стандартів України, а і Європейського Союзу. І це неодноразово підтверджують результати вимірювань.
Принципи відповідності НДТМ заклали одразу в проєкт спорудження нового заводу Kronospan у селі Городок Рівненської області. Підприємство обладнане однією з найкращих у світі систем рециркуляції димових газів та сушильної системи з теплообмінником і термічною обробкою відпрацьованих газів UTWS та вологими електростатичними пилоочисниками WESP. У Городку ще тривають монтажні та налагоджувальні роботи, але керівництво компанії впевнене, що підприємство впродовж багатьох років відповідатиме найвищим екологічним стандартам України та ЄС.
- Міжнародна гірничо-металургійна група компаній «Метінвест»
Ми усвідомлюємо, що потреба в зменшенні промислового забруднення буде дедалі гостріше поставати як на національному, так і міжнародному рівнях. Тож зберігається ціль до переходу на більш сучасні та ефективні технології. Як наслідок — післявоєнне відновлення буде характеризуватися двома напрямами: (1) відновлення пошкоджених об’єктів для їх якнайшвидшої роботи та (2) повне відновлення (відбудова) знищених виробництв, яке, найімовірніше, відбуватиметься з врахуванням висновків НДТМ. Відбудова зруйнованих підприємств (там, де відновлення неможливе) та будівництво нових об’єктів буде відбуватися з урахуванням НДТМ та сучасних енергоефективних технологій, що також дозволяють зменшити викиди парникових газів. Водночас для вцілілих підприємств та підприємств, які можуть бути відновлені (там, де це економічно доцільно) необхідно дотримуватися збалансованого підходу щодо строків впровадження висновків НДТМ. Має бути наданий достатній перехідний період для впровадження висновків НДТМ — приблизно 15–20 років. Це умова збереження десятків тисяч робочих місць, мільярдів податкових надходжень та забезпечення економічної та соціальної стабільності.
Повноцінне відновлення та використання найсучасніших технологій, зокрема передбачених НДТМ, потребуватиме залучення іноземних підрядних організації, тривалого часу на саме будівництво та найголовніше — фінансування. Проте важливо зазначити, що Україна прагне до повноцінного членства в ЄС, отже, для забезпечення конкурентного рівня промисловості необхідний доступ до фінансових інструментів та фондів ЄС на рівних умовах із європейськими компаніями. Саме можливість залучення фінансування та інвестицій на однакових умовах є ключовим фактором для можливості післявоєнної відбудови.
Сталість та передбачуваність податкового та регуляторного середовища також справлятиме великий сплив на відбудову, оскільки ці фактори так чи інакше безпосередньо впливатимуть на можливості бізнесу в залученні коштів та побудові довготермінових планів.
Система інтегрованих дозволів ЄС, складовою частиною якої, власне, і є висновки НДТМ, є досить складною, бюрократичною та перебуває в постійному розвитку. Тому Україні треба суттєво покращувати інституційну спроможність відповідних органів держави спочатку запровадити, а потім і адмініструвати таку складну систему в однаковій модальності з країнами ЄС. Крім того, дуже важливо забезпечити участь України (і органів держави, і бізнесу) у Севільському процесі розроблення нових і оновлення наявних висновків НДТМ ЄС.
- Українська промислова компанія, виробник безшовних труб та залізничних коліс «Інтерпайп»
«Інтерпайп» має неабиякий досвід впровадження НДТМ в Україні. У 2012 році, задовго до отримання нашою країною статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, було зроблено найбільшу екологічну інвестицію не лише в компанії, а й в усій українській промисловості. «Інтерпайп» із нуля побудував електросталеплавильний завод «Інтерпайп» СТАЛЬ, інвестувавши в цей проєкт $1 млрд. Новий завод дозволив закрити морально застаріле виробництво, що було розташоване поруч із самісіньким центром сучасного Дніпра, та скоротити викиди CO₂ у 10 разів. Це відповідає загальній світовій тенденції — відмові від вугілля та коксу, яке використовується в доменних печах і переходу на електродуговий спосіб виплавки сталі.
«Інтерпайп сталь» побудовано «під ключ» компанією Danieli із врахуванням усіх передових технологій у металургії. Окрім зменшення викидів парникових газів (викиди CO₂ заводу вже відповідають європейським цілям на 2050 рік), на «Інтерпайп сталі» у 2,2 раза зменшено споживання енергії та тонну сталі та скорочено споживання газу на 60 млн кубометрів. Підприємство обладнано сучасною системою газоочищення, яка ефективно вловлює газ і пил, що утворюються в процесі виплавки сталі. Таким чином, у повітря потрапляє мінімум домішок. Також на підприємстві побудовано замкнений цикл споживання води. Вода для виробництва очищується і використовується повторно, що усуває будь-які скидання промислових стоків у водойми. Для забезпечення заводу електроенергією вперше в Україні було побудовано підземну кабельну лінію надвисокої напруги замість звичайної наземної ЛЕП. Підземна кабельна лінія має незначну санітарну зону й не завдає шкоди довкіллю.
Будівництво «Інтерпайп сталі» фінансувалось із залученням італійського експортно-кредитного агентства Sace, яке підтримувало італійського провідного виробника металургійного обладнання компанію Danieli. Обов’язковою умовою фінансування проєкту було залучення міжнародних аудиторів для перевірки дотримання європейських екологічних стандартів як під час інжинірингу й реалізації проєкту, так і в перші роки функціонування нового заводу.
Для ефективної модернізації промисловості в Україні має бути доступна не тільки інформаційно-консультаційна, законодавча й регуляторна база, вироблена та узгоджена із залученням міжнародних експертів відповідно до європейських стратегій та стандартів. Найголовніше — повинні існувати та працювати фінансові механізми та державні податкові, інвестиційні й інші стимули для розвитку промислового сектору, так само як це відбувається в європейських країнах. Наприклад, за даними європейської сталеливарної асоціації Eurofer, інвестиції металургійних компаній ЄС у нові технології виплавки сталі для досягнення вуглецевої нейтральності мають становити близько €144 млрд, при цьому джерелом фінансування будуть не лише власні кошти компаній, а й державні фонди та доходи, отримані від системи торгівлі квотами на викиди CO₂. Також у ЄС розробляють механізми для надання пільгових кредитів і субсидій для «зеленого» переходу промисловості. Ефективні фінансові стимули для України є найбільш критичними, оскільки значну частину промисловості доведеться вже не просто модернізувати (як би це було до війни), а відбудовувати.
Варто зауважити, що подальший розвиток української промисловості вже неможливий без впровадження сучасних технічних рішень та управлінських практик. Саме вони на сьогодні є головною передумовою конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Ба більше, будь-яка модернізація або відбудова індустріального сектору повинна враховувати екологічну та енергоефективну складову.
На щастя, сьогодні підприємства «Інтерпайп» не ушкоджені внаслідок ведення бойових дій і продовжують працювати в умовах воєнного часу.
Попри теперішні умови, компанія постійно враховує найкращий світовий досвід та НДТМ при підтриманні наших потужностей. Ми не чекаємо на якийсь момент чи рішення, а просто робимо все можливе для країни вже зараз.
Наприклад, на виробничих підприємствах «Інтерпайп» поетапно реалізується програма зі зниження споживання природного газу, що є одним із найважливіших завдань як для подальшої декарбонізації, так і з погляду енергетичної безпеки нашої держави.
Будь-які заходи, які враховують екологічну складову як одну з найбільш пріоритетних, повинні підтримуватися та фінансово стимулюватися — на противагу відновленню застарілого та неефективного обладнання.
Коментарі ГД ООН в Україні
ГД ООН в Україні анонімно опитали 17 бізнесів через розсилку Google-опитувальника на тему намірів екологічної модернізації. Бізнеси вказали, що для поствоєнного відновлення потребують:
- консультацій із модернізації щодо НДТМ, фінансової та технічної підтримки, а саме: доступних кредитів на довгий проміжок часу для закупівлі нового обладнання, доступних кредитів для підтримки ліквідності підприємства, залучення безповоротної фінансової допомоги та технологій, консультування щодо відновлення з урахуванням вимог НДТМ, технічної допомоги в підготовці проєктів реконструкції, локалізації виробництва обладнання в Україні, підтримки експорту української продукції, фінансових гарантій на відновлення виробництва.
Також вони зазначають, що на сьогодні активно залучають кошти акціонерів / власні кошти підприємства для поствоєнного відновлення. Державна компанія залучила міжнародний кредит (всього досвіду співпраці з міжнародними інституціями мають 5 опитаних компаній).
10 компаній зазначили, що здійснювали інвестиції в екологізацію виробництва та скорочення викидів, 13 компаній вказали, що планують і надалі здійснювати інвестиції в екологізацію виробництва та скорочення викидів під час повоєнної реконструкції, одна компанія вказала, що має мінімальні викиди. 4 компанії вже проводили оцінку відповідності згідно з НДТМ. 8 компаній мають випроваджену систему екологічного менеджменту та 3 планують її впровадити. 16 компаній відповіли, що планують переобладнання виробництва з урахуванням передових технологій (усі з урахуванням НДТМ), підприємство з мінімальними викидами вказало, що планує повернення до попереднього стану.
Опитано 17 компаній, що представляють хімічну, добувну, машинобудівну промисловість, виробництво та обробку металів, наземний і трубопровідний транспорт, генерування та постачання енергетики, поштову та кур’єрську діяльність, будівництво будівель та споруд і переробку пластику.
Довідково:
Публікація підготовлена Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес спільно з Advanter Group та Глобальним Договором ООН в Україні за підтримки Європейського Союзу, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства розвитку громад та територій та Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Публікація відображає позицію авторів і не обов’язково відображає думку Європейського Союзу. Дослідження підготовлене в рамках Ініціативи для відновлення економіки, розвитку підприємництва та експорту України.