Перейти до вмісту

Стан та потреби бізнесу в умовах війни, залученість до університетських спілок: результати дослідження

Під час 12 хвилі дослідження спільно з проєктом 4InnoPipe (здійснює Київський академічний університет у консорціумі з Університетом Хельсінги, Університетом Рьотлігена та Загребською школою економіки і менеджменту) проаналізували наміри щодо суб’єктивного сприйняття бізнесом університетів як потенційного джерела інновацій. Нагадаємо, дослідження стану та проєкт бізнесу регулярно проводиться  в рамках Ініціативи для відновлення економіки, розвитку підприємництва та експорту України,  яке реалізується Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес спільно з AdvanterGroup у співпраці з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України,  Міністерством цифрової трансформації, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Державною регуляторною службою, Коаліцією бізнес-спільнот за модернізацію України.

Ключові результати дослідження:

  • 38,4% опитаних власників та керівників бізнесу прогнозують зростання оборотів бізнесу у 2023 році.
  • 81% представників бізнесу хочуть долучатися до обговорень, планування та обрання проєктів відбудови на місцевому та державному рівнях.
  • 79,1% опитаних не беруть участь і не знають про жодну програму з підтримки підприємництва в територіальній громаді чи регіоні.

Період опитування: 31.05 — 11.06.2023 р. Всього опитано 753 власників та CEO підприємств.

Повні результати дослідження: https://cid.center/state-and-needs-of-business-in-war-conditions-research/

Залученість бізнесу до університетських спілок

Мета: з’ясувати діапазон взаємодії українського бізнесу із закладами вищої освіти, зокрема, чи включає вона замовлення науково-технологічних розробок.

Враховуючи відповіді на запитання “Яку співпрацю з університетами мали компанії протягом останніх трьох років” маємо такий результат:

  • 52,6 % респондентів обрали невизначений пункт «Інше» без уточнення деталей;
  • 36,8 %  проводили стажування студентів;
  • 10% мали спільні ініціативи з університетами; 
  • 0,7 % мали досвід придбання у науковців ліцензій на використання патентів.

Це свідчить як про досить низький науковий потенціал українських університетів, так і про слабку обізнаність бізнес-середовища у наявності дослідницького потенціалу.

Перспективі доступу до наукової експертизи і R&D можливостей український бізнес переважно дає вкрай низьку оцінку (61% на рівні 1 балу). Більше половини респондентів (55%) дали мінімальний бал і можливості розширити екосистему інновацій через співпрацю з університетами. Натомість виглядає так, що мати справу з вишами для підприємців означає трохи додати балів до репутації і виглядати соціально-відповідальними. Поруч з тим близько третини опитаних бізнесів розглядають академічний персонал і студентів споживачами своїх продуктів і послуг. 

Основними перешкодами, з якими стикається комерційний сектор співпрацюючи з університетами респонденти назвали слабке розуміння академічним середовищем того як працює бізнес (43,3%). Близько чверті (18,3%) вважають, що університетам бракує стимулів співпрацювати з університетами. Приблизно така ж частка (17,2%) вказує на бюрократію як основну перешкоду. На повільність процесів в академічних інституціях нарікнули 10%. Прикметно, що лише 10,9% респондентів основною перешкодою вказали недостатній рівень розробок (низький Technology Rreadiness Level). З одного боку це може вказувати на те, що цей аспект рідко зринає у практичній площині взаємодії університетів і бізнесу (більше третини дивляться на універи лише як на джерело поповнення персоналу), з іншого боку, можна припустити, що наукова експертиза університетських дослідників справді на рівні, але недостатня обізнаність підприємців та академічна бюрократія стають на заваді успішній співпраці.

Європейські країни, включаючи Україну, зосереджуються на розвитку інноваційних систем і кластерів, де університети відіграють дедалі важливішу роль. Там де є підтримка структур ЄС, міжнародних програм і/або національних урядів, бізнес цікавиться не лише молодими фахівцями, але й, скажімо, інкорпорацією академічних стартапів та підтримці підприємництва в університетах. Чого, на жаль, поки не скажеш про Україну. Інвестиції в стартап-спін-офф та купівля ліцензії на патенти працюють лише для розвинених ринків, таких як США чи Фінляндія, а також Німеччина.

Залишити коментар