Публікація підготовлена Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес спільно з Advanter Group за підтримки Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки, Міністерства Фінансів, Міністерства розвитку громад та територій, Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Період опитування: 09.09 — 19.09.2022 р. Всього опитано 863 власники та CEO підприємств МСБ. У публікації представлено загальнонаціональні результати опитування в розрізі галузей.
Стан бізнесу по відношенню до 24.02.2022 року
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та тимчасової окупації територій, частина бізнесів були змушені евакуюватись або зовсім зупинити свою роботу, деякі були фізично знищено.
За результатами опитування в Україні постраждали ті сфери, які потребують найбільших інвестицій або пов’язані з логістикою: будівництво, машинобудування, туризм. Так, найбільший відсоток підприємств, які повністю або частково зупинили роботу, сягає 84% у галузі туризму, 70% — у ЗМІ, 58% — у будівництві, 50% — у машинобудуванні. Також постраждало сільське господарство — 40% та сфера операцій з нерухомим майном — 53%.
Про відсутність суттєвих змін заявили 31% представників сфери охорони здоров’я, 25% представників сфери легкої промисловості та 17% представників ІТ-галузі.
Найбільше зростання спостерігається серед галузей сфери охорони здоров’я, транспортних та поштових послуг, ресторанного бізнесу.
Стан ділового середовища
Індекс активності бізнесу UBI (Ukrainian Business Index) показує активність бізнесу, його спроможність нарощувати товарообіг, створювати робочі місця. Якщо показник нижчий від 50, то показує негативні очікування бізнесу від подальшого розвитку подій.
Середній показник становить 33,9 (зі 100 можливих). Індекс незначно виріс із червня 2022 року, але залишається на низькому рівні, що свідчить про невпевненість бізнесу у швидкому покращенні економічної ситуації, але зростання показника за останні місяці показує, що негативні очікування бізнесу зменшуються.
Найвища активність бізнесу спостерігається у сферах транспорту — 44.17, професійних послуг: маркетингу, консалтингу, дизайні — 44.67, легкій промисловості — 41.85 та ресторанного бізнесу — 40.26. Ці бали вище середнього показника по Україні.
А от сфери будівництва — 19.65, машинобудування — 18.46, операцій із нерухомим майном — 19.23 показують найнижчі бали. Ці сфери також найбільше постраждали і за іншими показниками, про що ми вже писали вище та будемо говорити далі.
Український бізнес переважно не проводив релокацію, в середньому за всіма галузями показник нерелокованих підприємств становить 60-70%.
Серед компаній, які все ж таки провели релокацію переважно або повністю за кордон: 10% — ІТ-сектор, 6% — охорона здоров’я та надання соціальних послуг, 4.5% — надання професійних послуг, маркетинг та дизайн.
Переважно бізнес не проводив релокацію, а серед релокованого бізнесу більшість лишилася в межах України, переїхавши в іншу область.
Представники бізнесу реалістично сприймають майбутні перспективи та не розраховують на суттєве зростання.
Серед галузей, представники яких сподіваються, що їх справа не зазнає суттєвих збитків: ІТ-сектор — 27%, сфера транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності — 25%, виробництво меблів — 25%.
На збільшення доходів («ріст на 120-150%» та «суттєвий ріст») найбільше розраховують представники галузі переробної промисловості — 18% та 5% відповідно, галузі транспорту — 12% та 8%, сільського, лісового та рибного господарства — 13.6%.
Респонденти мали можливість обрати суму інвестицій, яка була б потрібна їх бізнесу.
Найбільш розповсюджена категорія — інвестиції від 30 до 300 тисяч доларів США: таких інвестицій потребують підприємства в сфері ресторанного бізнесу — 68%, легкої промисловості — 57%, сфер роздрібної торгівлі — 50%, телекомунікацій — 50%, охорони здоров’я — 50%, ремонту автотранспортних засобів — 50%.
Інвестиції до 30 тисяч доларів найбільш затребувані у сфері професійної, наукової та технічної діяльності — 44%, ІТ-секторі — 31.5%, роздрібній торгівлі — 30%, виробництві меблів — 28.6%.
Інвестиції від 1 мільйона доларів США та більше за результатами опитування потребують у сфері сільського, лісового та рибного господарства — 32.5%, будівництва — 19.4%.
Виробництва харчових продуктів — 44%, транспорту — 27%, виробництво меблів — 21%.
Деякі респонденти відповіли, що не бачать сенсу у створенні окремої стратегії або бізнес-плану в нових реаліях. Найбільше таких у галузі туризму — 46%.
92% респондентів із галузі операцій з нерухомістю та 71% респондентів із галузі телекомунікацій в процесі обдумування над створенням нової стратегії та приймають рішення інтуїтивно.
Найбільш підготовленими до кризи виявились підприємства зі сфери фінансової та страхової діяльності, ЗМІ, професійні послуги: маркетинг, консалтинг, дизайн — більше 21%, 16% та 15% мають як адаптовані стратегії, так і конкретні бізнес-плани.
Дві третини підприємств різних галузей, вже є або хотіли би стати учасниками бізнес-асоціацій.
Найбільше діючих учасників бізнес-асоціацій у сфері фінансової та страхової діяльності — 64.3%, туризмі — 53.8%, виробництві харчових продуктів — 52%.
Ще не є учасниками асоціацій, але бажали б до них приєднатись 66.7% респондентів із сфери телекомунікацій, 46.7% із сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку та 40% із галузі виробництва меблів.
Найменше бачать сенсу у приєднанні до бізнес-асоціацій респонденти із галузей:
- оптової торгівлі — 43%
- роздрібної торгівлі — 41%
- будівництва — 39%
Однією зі стратегій подолання негативних наслідків війни для українського бізнесу є експорт.
Найбільший відсоток експортних послуг надавав ІТ-сектор. Серед респондентів позитивно на це питання відповіли 21%, а 16% та 11%: вони планують розвивати експорт та працюють на внутрішній та зовнішній ринки водночас. 50% опитаних представників ІТ-сектору сконцентровані все ж таки на внутрішньому ринку.
Серед галузей, які працюють на обидва ринки, високу залученість показують машинобудування — 48%, інші види переробної промисловості — 50%, транспорт — 45% та галузь професійних послуг: маркетинг, консалтинг, дизайн — 37.8%.
Представники галузей виробництва меблів та легкої промисловості, попри війну, планують розвивати експортний напрямок.
Проте наразі найбільший експортний потенціал показують галузі нової економіки: ІТ-сектор, професійні послуг — тобто ті, які не потребують ні значних виробничих потужностей, ні навіть фізичного перебування фахівців. Така тенденція є привабливою для України.
Участь бізнесу у процесах відбудови країни
Бізнес переважно готовий брати участь у відбудові країни.
Найбільшу участь у відбудові країни готові брати представники галузі будівництва — 65% як основний напрямок діяльності та 24% як новий/додатковий напрямок). Також свою роль в цьому процесі бачать респонденти із галузі професійної, наукової та технічної діяльності — 55% та 30% відповідно.
Найбільш скептично до своєї участі відносяться представники ресторанного бізнесу, ІТ-сектору, туризму. Хоча як новий для себе напрямок діяльності переважна більшість представників різних галузей розглядає можливості залучення до відбудови України після війни.
Співпраця з місцевою владою
Переважна більшість українського бізнесу не взаємодіє з органами місцевого самоврядування для відновлення підприємництва.
Найбільш активними у співпраці є представники галузі сільського, лісового та рибного господарства — регулярно взаємодіють з органами влади та отримують від цього практичну користь 10% респондентів.
Також співпрацюють представники галузі професійної, технічної та наукової діяльності, проте практичних результатів ще не отримали — 25%, представники галузі виробництва харчових продуктів — 16%.
Бізнес переважно не знає про регіональні програми підтримки підприємництва.
Взяли участь та отримали практичний результат від співпраці переважно представники галузі виробництва харчових продуктів — 16%, та виробництва меблів — 12%.
Почали співпрацю, але ще не отримали практичного результату, представники професійної, наукової та технічної галузі — 20% та сфери виробництва харчових продуктів — 16%.
Висновки
Загалом, галузі бізнесу демонструють різні тренди. Однак варто відзначити загальні тенденції:
- бізнес має реалістичну оцінку власного розвитку та не розраховує на суттєве зростання, скоріше має помірні очікування від майбутнього;
- бізнес значно постраждав від війни, частина підприємств повністю зупинила свою діяльність;
- різні галузі бізнесу потребують різних обсягів інвестицій, однак найпопулярнішими є категорії до 30 тисяч доларів США та від 30 до 100 доларів;
- бізнес переважно не співпрацює з органами місцевого самоврядування та не отримує від них допомоги, або просто не знає про такі можливості;
- представники всіх галузей бізнесу бачать свою роль у повоєнній відбудові України, свою провідну р
оль в цьому бачать представники галузі будівництва.
Переглянути повну версію дослідження можна у PDF-форматі.
Онлайн-презентація результатів дослідження стану та потреб бізнесу під час війни доступна за посиланням.
Довідково:
- Дослідження проведено Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес спільно з Advanter Group за підтримки Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
- Дослідження підготовлене в межах Ініціативи для відновлення економіки, розвитку підприємництва та експорту України.