Коли український бізнес працює на межі можливостей, історії про стійкість і розвиток стають дорожчими за будь-які статистичні звіти. Це підтверджує діяльність компанії «Лабзона», що спеціалізується на продажі та сервісному обслуговуванні професійного обладнання для контролю якості в аграрній, зерновій та харчовій промисловості. Підприємство пропонує широкий асортимент вимірювальних приладів і лабораторного інструментарію, забезпечуючи клієнтам повний цикл технічної підтримки та ремонту. Засновниця компанії Юлія Уварова відвідала тренінг, організований Центром розвитку інновацій. Підприємиця розповідає, що шукає можливості для розвитку власної справи, бо із дитинства звикла бути цілеспрямованою і не сидіти не місці.
«Професіоналізм треба розвивати навіть тоді, коли звичний світ руйнується», – говорить Юлія.
Коли на підприємстві зацікавилися освоєнням нових ринків, представниці команди зареєструвалися на тренінги Центру розвитку інновацій за сприяння ПРООН в Україні та фінансування Уряду Японії.
Навчання дозволило оцінити розвиток бізнесу стратегічно, визначити готовність до розширення, зрозуміти, як адаптувати продукт і комунікації під нові ринки, які цифрові рішення можна застосувати. Команда отримала структуроване бачення: як тестувати нові напрямки, зменшувати ризики, спираючись на актуальні практики й досвід інших. Почуте колектив «Лабзона» активно використовує також для створення контенту про свій продукт. Наприклад, можливості чату GPT застосовують для матеріалів про особливості обладнання та його ремонт. Вивчають і кібезбезпеку, щоб захистити власні електронні ресурси: сайт та соцмережі.
Від Донецька до бізнесу у двох містах
А починався підприємницький шлях Юлії Уварової задовго до повномасштабної війни. «Лабзона» працювала у Донецьку, де побудувала репутацію надійного партнера для наукових і промислових установ. Із початком війни компанія вимушено переїхала до Харкова, і там отримала друге дихання.
Коли Харків також опинився під загрозою, замість того, щоб скоротити діяльність чи призупинити розвиток, Юлія вирішує масштабуватися. Так у бізнесу з’явилася локація у Львові. У 2025 році компанія знову повернулася до Харкова та тепер забезпечує клієнтів по всій Україні. Також підприємство отримало грант, який дозволив розширити діяльність і розпочати пошук нових спеціалістів.
Підприємництво в умовах війни: що дає силу рухатися далі
Однією з ключових рис Юлії Уварової є прагнення до постійного розвитку. Навіть у період невизначеності вона продовжує інвестувати у свої знання й впроваджує нові підходи до роботи. Це не просто модернізація процесів, це окрема стратегія стійкості. Постійний пошук нових знань став для підприємиці інструментом, який допомагає ухвалювати виважені рішення, впроваджувати ефективні бізнес-практики, будувати команду, шукати нових працівників.
«Лабзона» – приклад того, як український бізнес може вистояти, розвинутися і навіть розширитися попри постійний тиск зовнішніх обставин. Юлія Уварова зуміла зберегти бізнес у період релокацій, побудувати команди у різних містах, залучати можливості для розвитку, продовжила надавати якісний сервіс клієнтам у складних умовах.
Історія «Лабзони» демонструє, що не варто зупинятися за жодних умов, а вірити у свою справу. До речі, очолює компанію дочка Юлії – Катерина Уварова, яка до того ж розвиває власний апсайклінг бренд «3,14ban». Це рюкзаки, шопери, сумки, які виготовляють зі старих банерів, джинсів, іншого одягу. Катерина Уварова популяризує культуру усвідомленого споживання і виконує авторські замовлення.
Юлія та Катерина Уварови впевнені, що навіть найскладніші часи не здатні зламати бізнес, який побудований на цінностях, розвитку та відповідальності перед клієнтом. Навпаки, такі періоди стають моментами народження нових можливостей.
Цей матеріал підготований у рамах реалізації проєкту «Інновації та цифрова трансформація для розвитку й масштабування бізнесів ветеранів, їхніх сімей, жіночого бізнесу та молодіжних стартапів», за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування уряду Японії у межах Проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні».
