Сучасне забезпечення новостворених об’єднаних територіальних громад (ОТГ) необхідною інформацією про стан їхньої території є одним із важливих управлінських завдань. Геопросторові дані відіграють провідну роль у цьому процесі. Громади як інтегральні одиниці територіального управління в умовах процесу децентралізації потребують оперативного використання актуальних геопросторових даних про територію громади та об’єкти на ній.
До традиційних завдань у цьому напрямі варто віднести забезпечення громади необхідною землевпорядною та містобудівною документацією, зокрема закріплення меж громад та населених пунктів, наповнення даних земельного кадастру. Оскільки ОТГ виступає розпорядником своєї території, її керівні органи повинні мати доступ до всіх основних видів кадастрів та інтегрувати їхні дані в єдиній геоінформаційній системі. Серед базових видів кадастрів слід вказати:
1. Земельний кадастр
2. Кадастр лісових ресурсів
3. Кадастр водних ресурсів
4. Кадастр мінерально-сировинної бази
Інтеграція та сумісне використання цих даних є складною проблемою на сьогодні, оскільки неузгодженість між різними видами кадастрів та всередині них носить систематичний характер у межах України. Водночас громади не завжди мають кваліфікованих фахівців для розв’язання цих питань на місцях.
Як один із шляхів вирішення таких проблем можна розглядати створення єдиної базової карти для ведення всіх наявних видів кадастру в країні. Такі ініціативи розвиваються в межах проектів розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних України. Використання базових даних як сервісу могло б забезпечити дотримання єдиних правил збору та узгодження даних у різних видах кадастрів.
Картосхема використання земель території ОТГ
Крім кадастрової та містобудівної документації громади потребують отримання даних про актуальний стан території, проведення інвентаризацій майна та моніторингу земельних ресурсів.
Геопортальне рішення управління земельними ресурсами громади шляхом інтеграції всіх джерел кадастрових даних
Рішення цих завдань спирається на отримання та використання даних дистанційного зондування землі, безпілотних літальних апаратів, наземного сканування. Залежно від потреб ОТГ можуть бути застосовані дані різної роздільної і спектральної здатності для різноцільового моніторингу за різними часовими інтервалами.
Моніторинг раціонального використання територій ОТГ
Відносно новим напрямом збору даних та їх використання є волонтерські геопросторові дані (ВГД) та дані з відкритою ліцензією. В Україні вже є кілька успішних кейсів зі збору ВГД мешканцями громад. Це насамперед стосується даних про інфраструктуру та екологічні проблеми. Відкриті дані також стають дедалі доступнішими, а спектр їх використання постійно розширюється. Здебільшого це дані, що базуються на обробці дистанційної інформації або інформація, що відкривається завдяки процесу електронної демократії.
Це дає змогу громадам отримати та обробляти великі обсяги даних із місцевої статистики, економіки, бюджетування та інших сфер життя та зв’язувати їх з наявною геопросторовою інформацією. Процес інтеграції даних може бути дуже корисним для прийняття обґрунтованих рішень у громадах, підвищення зборів податків до місцевих бюджетів, покращення якості життя та екологічної ситуації. Це створює основи для ефективного просторового планування території громади та впровадження стратегії розвитку.
Функціональне вирішення цих завдань покладається на спеціалізовану розподілену геоінформаційну платформу з набором інструментів для підтримки прийняття рішень на рівні громади, яка забезпечує збереження геоданих та підключення до віддалених джерел інформації.
Основними проблемами при цьому є низький рівень підготовки фахівців на місцях, обмеження у впровадженні сучасних інформаційних технологій, зокрема геоінформаційних, та складності в отриманні первинних кадастрових та інших геопросторових даних.
Отже, управління об’єднаною територіальною громадою в умовах децентралізації базується на інтеграції геопросторових та непросторових наборів даних про стан процесів, територіальну організацію та майнові аспекти функціонування громади. Здійснення цих функцій відбувається на базі інформаційних систем з обов’язковим залученням ГІС, які мають надавати можливість для інтеграції різнорідних геопросторових даних та сервісів, а також містити блок інструментів підтримки управлінських рішень.
Стаття написана експертами ЦРІ, Проекту “Е-рішення для громад” ( для журналу MindLab (Вип. 4, квітень, 2019). Електронна версія журналу за посиланням.