Звіт підготовлений громадською спілкою «Центр розвитку інновацій» у межах USAID/UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», що реалізується Фондом Євразія, та за сприяння Міністерства цифрової трансформації України. Перегляд дослідження доступний за пoсиланням.
Автори дослідження:
- Сергій Лобойко
- Володимир Ночвай
- Олександра Дерікова
- Сергій Назаренко
- Сергій Гапон
- Анастасія Клисакова
- Катерина Іванченко
Рецензенти:
- Катерина Оніліогву
- Оксана Яремчук
- Дмитро Буханевич
- представники USAID/UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» Фонду Євразія
Автори звіту розглядають, яку цінність для громадськості, бізнесу та органів влади становлять відкриті дані в екологічній сфері України. Скажімо:
- Інструменти на основі відкритих даних допомагають викривати корупційні схеми, через які відбуваються порушення екологічного законодавства державними та приватними підприємствами, відслідковувати екологічну ситуацію населеного пункту/району/області, попереджати незаконні або шкідливі для навколишнього природного середовища дії та підвищувати екологічну обізнаність громадян. Успішними прикладами є вирішення екологічних ситуацій з енергетичним холдингом ДТЕК щодо забруднення повітря та ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» щодо скидання неочищених стоків у Дніпро.
- Перевірити якість повітря громадяни можуть за допомогою сервісу «SaveEcoBot», який інтегрує державні відкриті дані з даними мереж громадського моніторингу
- Використання відкритих даних Державного агентства водних ресурсів є одним із найпоширеніших методів 6 боротьби із забрудненням поверхневих вод серед громадського сектору та журналістів. Наприклад, за допомогою сервісу «Відкрите довкілля» журналіст Олександр Ярощук провів розслідування, унаслідок якого анулювали дозвіл для картонно-паперової фабрики на спеціальне водокористування річками Хомора та Случ.
- Громадянам використання сервісів на основі відкритих екологічних даних полегшує пошук інформації про стан довкілля, наявність забруднювачів та потенційно небезпечних об’єктів, які можуть вплинути на їхнє здоров’я, вибір місця проживання та на інші сфери життя.
- Використання відкритих державних даних дає змогу підвищити ефективність екологічної політики на національному та регіональному рівнях, посилити громадський контроль за дотриманням природоохоронного законодавства та підвищити ефективність природоохоронних заходів. Тут допоможуть сервіси: «Інтерактивна мапа стихійних сміттєзвалищ», SaveEcoBot, «Відкрите довкілля», «Чиста вода», «Не пали — компостуй!».
Наостанок автори дослідження зібрали рекомендації для відповідальних органів щодо покращення відкритих даних у сфері екології в Україні.
Виконання цього звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Уряду Великої Британії через UK aid у межах проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».