5 вересня на заклик Премєр-Міністра від 30.09 до кінця 2019 року зясувати актуальні демографічні дані ЦРІ запропонував своє бачення та розпочав публічну дискусію щодо “традиційнийого” та “електронного” перепису.
18 вересня за ініціативи VoxUkraine відбулася дискусія “Скільки нас: Як порахувати українців”.
Презентація запропоноваго ЦРІ рішення щодо Всеукраїнського е-перепису
Перший і поки що єдиний в незалежній Україні перепис був проведений у 2001 році. Він показав, що в нашій країні живе 48,2 млн. На 1 січня 2019 року ДержСтат оцінював населення України у 42,2 млн. Але точних даних немає, за винятком тих міст/ОТГ, які сформували до кінця 2018 року реєстри територіальних громад (РТГ), як це було визначено законодавцем та Урядом.
В Україні декілька останніх років Уряд готувався до проведення перепису й вартість цього дослідження оцінювалася в 4 млрд грн.
Перезавантаження влади в Україні та стратегія на побудову “Держави у смартфоні” призвели до перегляду поглядів і на це питання. 29 липня 2019 року Президент України своїм Указом про розвиток е-послуг зобов’язав готувати країну до запровадження електронного перепису. 30 вересня 2019, в перший день після призначення, Прем’єр-міністр України пріоритезував питання перепису в частині з’ясування реальної кількості населення та врахування цих даних у плануванні та бюджетуванні. Віце-прем’єр-міністр, Міністр з питань цифрової трансформації теж наголошує на важливості впровадження е-перепису.
Експерти Центру розвитку інновацій запропонували впроваджувати е-перепис на основі реєстрів, починаючи з актуалізації держ.реєстрів та впровадження національної хмари реєстрів тергромад й залучення місцевих органів влади. Перші дані можна отримати вже до кінця 2019 року. Реалізація такого підходу – шлях до економії мільярдів. Така пропозиція викликала жваву дискусію та зацікавила Уряд. Опонентами виступили представники ДержСтату та лідери створеної раніше Урядом робочої групи. Зокрема, свою позицію висловила Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова у інтерв’ю для суспільно-політичного тижневика “Дзеркало тижня”.
18 вересня, за ініціативи VoxUkraine у приміщені Київської школи економіки, відбулася експертна дискусія щодо шляхів проведення перепису та з’ясування актуальних демографічних даних.
Участь у дискусії взяли представники:
- Державної Служби Статистики на чолі з Головою, Ігорем Вернером. Команда Держстату презентувала затверджений минулим Урядом план проведення перепису до якого вже рік йде підготовка. Для проведення перепису населення за традиційним методом необхідно:
- долучити біля 100 тис. інтерв’юерів;
- створити спеціальне програмне забезпечення, ще один адресний реєстр;
- придбати відповідну кількість планшетів для інтерв’юерів;
- та витратити на це все 3,44 млрд грн у 2020 році;
- VoxUkraine, який представляла Тетяна Тищук та показувала світові тренди у проведенні переписів. Вона звернула увагу, що в Європі вже багато країн впровадили змішану модель, а Скандинавські країни – повністю перейшли на перепис на основі реєстрів;
- Офісу реформи адмінпослуг, який представляв його керівник Володимир Семеніхін, пропонував перейти до е-перепису на основі об’єднання та впорядкування даних держреєстрів України. У тому числі Володимир розвінчав чимало міфів, зокрема щодо того, що значна похибка в реєстрах пов’язана з громадянами, які відмовляються отримувати е-ідентифікатори, оскільки таких громадян менше 10 тисяч на всю країну. При цьому він наголосив, що створення повного реєстру громадян необхідне для подальшого функціонування системи цифрових послуг в державі. І обробка й упорядкування існуючих даних є значно ефективнішою, аніж створення нових фрагментованих даних або реєстрів.
- Центру розвитку інновацій (ЦРІ), який представили його Голова Сергій Лобойко та головний ІТ-експерт Микола Козлов. Імплементація інноваційного методу е-перепису від ЦРІ призведе до побудови автоматизованої ситеми моніторингу кількості населення України, яка актуалізується щодня. На її основі можна проводити необхідні тематичні дослідження, будувати прогнози, кардинально підвищити ефективність планування та бюджетування на всіх рівнях. Використання такого підходу – це економія млрд грн. Європа, зокрема Норвегія, вже пішли цим шляхом. Розпочати можна з пілотування в масштабі 1 області, наприклад Херсонської, яка вже висловила таке бажання.
Підхід запропонований експертами ЦРІ вже успішно апробовано у 30 містах та ОТГ в рамках проекту “Е-рішення для громад”. Масштабування досвіду Проекту на всю країну відкриває можливість швидкого та успішного вирішення задачі з формування системи даних, яка щоденно актуалізується й економить мільярди коштів платників податків. За активної підтримки Уряду і внесення необхідних змін у нормативку час на отримання першого актуалізованого демографічного звіту – до 4 місяців. З урахуванням уточнених даних держ.реєстрів та міграції – до 8 місяців. Найбільшим викликом залишається – виршення Державою задачі з інтеграції між собою даних з різних держ.реєстрів.