В умовах повномасштабної війни українські територіальні громади стикаються з безпрецедентними викликами у сфері врядування. Необхідність швидкого реагування на потреби населення, ефективного розподілу обмежених ресурсів та координації з міжнародними партнерами робить демократичну участь громадян у прийнятті рішень не просто бажаною, а критично необхідною для ефективного функціонування місцевого самоврядування. Впровадження інструментів е-демократії стає ключовим механізмом залучення мешканців до процесів управління, забезпечуючи прозорість рішень та покращуючи комунікацію між владою і громадою. Перспективи післявоєнного відновлення вимагають формування надійних механізмів громадської участі, які забезпечать не лише легітимність процесів відбудови, але й їх відповідність реальним потребам мешканців. Довіра міжнародної спільноти до демократичних процедур в Україні значною мірою залежить від спроможності громад залучати своїх жителів до планування та реалізації проєктів розвитку.
За результатами другої хвилі дослідження, проведеного серед 196 територіальних громад з 24 областей, зафіксовано позитивну динаміку розвитку демократії участі. Середній показник участі по країні зріс з 33,19% у 2023 році до 36,91% у 2024 році, що становить приріст на 3,72%. Найкращий результат серед громад досягає майже 70% – це на 12% більше порівняно з минулорічним максимумом близько 58%. Але попри позитивні зрушення, дослідження виявляє структурний дисбаланс: громади активно впроваджують інструменти участі (57,05% у середньому), але рівень фактичного залучення мешканців залишається критично низьким – в середньому менше 5%.
Для оцінки стану залучення мешканців до процесів відновлення та розвитку в територіальних громадах Центр розвитку інновацій ініціював спільно з Проєктним офісом DREAM розробку Показника участі.
Ключові цілі та цінності які формує показник:
- оцінка рівня демократичного та інклюзивного прийняття рішень;
- індикатор ефективного прийняття рішень в громаді на основі потреб мешканців;
- підвищення рівня довіри до процесу відбудови в громаді серед міжнародної спільноти та українців;
- сприяння залученню всіх зацікавлених сторін до процесів відбудови, зокрема розробці проєктів та їх обговорення;
- можливість оцінити рівень демократії участі в громаді у порівнянні з іншими, обмінюватися досвідом та впроваджувати кращі практики залучення.
Показник участі в територіальних громадах, базується на оцінюванні трьох ключових блоків: інструменти участі, рівень залучення мешканців та участь у процесах відбудови. Фінальний показник обчислюється як середнє арифметичне за трьома блоками з максимумом у 100%. Також при проведенні другої хвилі зібрано дані щодо участі громад у формуванні політик публічних інвестиційних проєктів (ПІП) станом на 2024 рік.
Згідно з результатами першої хвилі дослідження, середній показник участі в Україні у 2023 році складав 33,18%. Це доволі низький результат, який свідчить про значний потенціал для розвитку залучення мешканців. При розподілі на територіальні громади найвищий показник участі був на рівні близько 58%, а найменший – близько 13% серед тих громад, які взяли участь у дослідженні.
Під час другої хвилі дослідження 196 територіальних громад з 24 областей надали дані для формування Показника демократії участі за 2024 рік, зокрема прифронтові та окуповані. Наголошуємо, якщо ваша громада хоче надати дані для відображення на дашборді, зверніться, будь ласка, на е-пошту: [email protected].
Аналіз даних 2024 року показує покращення рівня розвитку демократії участі в українських територіальних громадах, порівняно з 2023 роком. Середній показник участі по країні становить 36,91%, що більше на 3,72% за попередній рік (33,19% за 2023 рік). Найвищий показник при розподілі на територіальні громади – майже 70% зі 100% можливих. Порівнюючи з минулим роком показник по громадах збільшився майже на 12%. Загалом можна стверджувати, що більшість громад перетнула позначку у 30% за показником участі, що свідчить про тенденцію до зростання рівня демократії участі в громадах. Цей результат демонструє, що українські громади знаходяться на етапі активного розвитку демократії участі, проте потребують системної підтримки для досягнення більш високих результатів залучення громадян до місцевого самоврядування.
Серед громад, які надали дані можна виділити топ-5 громад за зведеним показником демократії участі:
- Новослобідська територіальна громада Сумської області – 69,79%
- Куликівська територіальна громада Чернігівської області – 69,66%
- Миргородська територіальна громада Полтавської області – 69,44%
- Новобасанська територіальна громада Чернігівської області – 69,23%
- Новоодеська територіальна громада Миколаївська області – 68,01%
Блок “Інструменти участі” демонструє найвищі результати серед трьох компонентів показника – в середньому 57,05%. Оцінка здійснювалася по більше 20 інструментах участі, з обов’язковим урахуванням електронних форматів участі та наявних цифрових рішень. Це означає, що більшість опитаних громад впровадили базові механізми для залучення мешканців, зокрема: петиції, звернення, запити на публічну інформацію, опитування мешканців тощо. Проте було виявлено, що громадський бюджет, як один з найефективніших інструментів громадської участі, наразі використовується недостатньо.
Найнижчий результат показав блок “Залученість мешканців” – лише 20,00%. Це критично важливий індикатор, який демонструє розрив між наявністю інструментів та їх фактичним використанням громадянами.
Згідно з методологією, оцінка проводилася за шкалою:
- до 5% населення – 20% для оцінки
- 5-10% населення – 40% для оцінки
- 10-20% населення – 60% для оцінки
- 20-40% населення – 80% для оцінки
- більше 40% населення – 100% для оцінки
Низький показник вказує на те, що в більшості громад лише близько 5% мешканців активно користуються інструментами участі, що свідчить про необхідність покращення інформування та мотивації громадян.
Показник “Участь у відновленні” становить 33,67%. Цей блок включає: наявність Стратегії розвитку територіальної громади, наявність Програми комплексного відновлення, громадські обговорення проєктів відбудови та збір ідей від мешканців та громадських організацій. Прослідковується значний розрив між лідерами рейтингу – громадами, які мають затверджені стратегічні документи, залучали мешканців до обговорення, збору ідей та тими громадами, які наразі не мають затверджених стратегічних документів необхідних для відновлення.
Дослідження участі територіальних громад у формуванні політик публічних інвестиційних проєктів за 2024 рік виявляє суттєвий розрив між організаційними можливостями громад та реальним залученням мешканців до процесу прийняття рішень. Більшість громад (84,18%) визначили відповідальних осіб за взаємодію щодо ПІП, що свідчить про інституційну готовність до співпраці на рівні місцевого самоврядування.
Активність громад у подачі власних пропозицій також помітна – 41,33% громад ініціювали ідеї, зосереджені на критично важливій інфраструктурі: водопостачанні, укриттях, відновленні освітніх та медичних закладів, що відображає пріоритети воєнного часу. Водночас взаємодія з вищими рівнями влади відбувається досить активно – 42,35% громад отримували запити від обласних та центральних органів влади щодо концепцій ПІП.
Однак найбільшою проблемою залишається недостатнє залучення мешканців до процесу формування проєктів. Лише 20,92% громад збирали думки жителів щодо їхніх потреб при підготовці пропозицій, а інформування населення про можливості впливу на ПІП здійснювали тільки 31,63% громад. Консультації з представниками громад проводилися з 31,63% опитаних громад, переважно в офлайн-форматі. Це створює ситуацію, коли громади мають організаційний потенціал та активно взаємодіють з органами влади, але рішення часто приймаються без належного врахування думки та потреб безпосередніх бенефіціарів майбутніх реалізованих проєктів. Результати вказують на необхідність посилення механізмів громадської участі та систематичного інформування населення для забезпечення більш ефективного та демократичного процесу формування публічних інвестиційних проєктів.
Висновки
Дослідження виявляє структурний дисбаланс між технічною готовністю громад до участі мешканців та фактичним рівнем залучення населення. Це свідчить про недостатню ефективність комунікації місцевого самоврядування та потребу в перегляді підходів до інформування громадян.
Низький рівень активності населення може бути пов’язаний з відсутністю зворотного зв’язку щодо результатів громадської участі або з недостатнім розумінням механізмів впливу на прийняття рішень. Це особливо критично проявляється у процесах планування публічних інвестицій, де відсутність консультацій з бенефіціарами може знижувати ефективність реалізованих проєктів.
Значні розбіжності показників між громадами вказують на нерівномірність розвитку демократичних практик по країні. Громади з нижчими показниками потребують цільової методичної та технічної підтримки для розвитку інституційних спроможностей у сфері участі мешканців.
В контексті післявоєнного відновлення така ситуація створює ризики для оптимального використання ресурсів та може впливати на рівень довіри міжнародних партнерів до процесів демократичного врядування на місцевому рівні.
Основна проблема полягає не в технічному вдосконаленні існуючих інструментів, а в необхідності формування ефективних механізмів мотивації та демонстрації практичних результатів громадської участі. Це вимагає комплексного підходу до розвитку культури участі та підвищення рівня громадянської активності.
Ознайомитися з дашбордом можете ТУТ
Наші контакти:
E-mail: [email protected]
Сайт: https://cid.center/
Facebook: https://www.facebook.com/cid.center