Цифрова демократія. Як спрацьовують петиції до президента, коли громадяни вимагають ветувати закон

Як ми досліджували: публічні дані, автоматизація та інструменти штучного інтелекту

У межах цього дослідження ми працювали виключно з відкритими та публічно доступними даними з офіційного сайту електронних петицій Президента України — petition.president.gov.ua. Саме на цій платформі громадяни України мають можливість створювати петиції, підтримувати ініціативи інших осіб, а також отримувати офіційні відповіді від Глави держави.

До аналізу були включені такі елементи:

тексти петицій;
дати їх публікації;
кількість голосів;
статус розгляду;
наявність чи відсутність відповіді від Президента;
перелік осіб, які підтримали петицію, із зазначенням дати підписання.

Обробка інформації

З огляду на значний обсяг матеріалу — понад 15 тисяч петицій та десятки тисяч підписів — ми організували автоматизований процес обробки даних. Він полягав у послідовному перегляді сторінок петицій, включно з розділами, які містять повні тексти звернень та списки підписантів.

З метою пришвидшення аналізу було застосовано інструменти штучного інтелекту. Вони дозволили:

виявити ключові слова та формулювання, пов’язані з вимогою ветувати закон;
здійснити тематичну класифікацію петицій;
структурувати й впорядкувати зібрані дані для подальшого аналізу.

Уся інформація була впорядкована у зручному форматі (таблиці, файли JSON, Excel), що забезпечило можливість здійснити глибоку та системну аналітичну обробку.

Відбір релевантних петицій. Основною метою дослідження було з’ясувати, як саме працює механізм електронних петицій у ситуаціях, коли громадяни вимагають ветувати ухвалений парламентом закон. Для цього була сформована вибірка петицій, які містили такі ключові формулювання:

“вето”;
“не підписувати закон”;
“накласти вето”;
“заблокувати закон”;
та інші схожі вислови.

Такий підхід дозволив зосередитися на зверненнях, які напряму стосуються реалізації конституційного права Президента України на вето.

Об’єкти аналізу

Після структурування даних було здійснено:

аналіз динаміки збору підписів для кожної відібраної петиції;
порівняння дат подання петицій із визначеним Конституцією строком у 15 календарних днів, який Президент має на підписання або ветування закону;
перевірка того, скільки петицій із вимогою вето досягли встановленого порогу в 25 000 підписів;
оцінка кількості петицій, на які було надано офіційну відповідь, а також тих випадків, у яких вимогу громадян було задоволено через застосування вето.

Методологічна основа

Методологія дослідження базувалася на поєднанні таких підходів:

аналіз відкритих даних;
послідовний перегляд публічної інформації на державному вебпорталі;
використання елементів автоматизації для опрацювання великих обсягів інформації;
застосування інструментів штучного інтелекту для тематичної фільтрації та аналізу текстів;
контент-аналіз текстів петицій;
кількісна аналітика для оцінки ефективності цифрового інструменту петицій.

Такий підхід дозволив не лише сформувати повну картину громадянської активності, але й оцінити практичну дієвість електронних петицій як інструменту впливу на державні рішення, особливо — у критичних точках законодавчого процесу.

Дослідження охоплює період: з моменту створення петицій і до 17 березня 2025 року.

Дослідження проводили: Центр розвитку інновацій разом з громадською ініціативою “Голка”.