Ми знаємо Харківщину як історично ключовий індустріальний, науковий та освітній осередок України, а її обласний центр – звісно ж, як першу столицю Радянської України. До повномасштабного вторгнення “фішкою” Харківської області було її вигідне географічне розташування та концентрація кваліфікованих кадрів, що посприяло швидкому розвитку низки галузей.
І він не зупинився навіть попри наслідки повномасштабної війни – активні обстріли та відтік людей. А ще Харківщина – важливий енергетичний хаб України, адже в області видобувається майже половина українського газу.
У цьому матеріалі ми розповідаємо найголовніше з нашого великого дослідження економіки Харківської області та визначаємо найбільш перспективні кластери її розвитку. А також – труднощі, зумовлені зокрема повномасштабною війною.
Багатостраждальний регіон
Розпочнемо знайомство з Харківщиною з “бази”. Це область, розташована у східній частині України, в регіоні Слобідська Україна. Її обласний центр – місто-мільйонник: станом на березень 2025-го у Харкові мешкало 1,1 млн осіб. Крім низки українських областей, Харківщина також межує з Бєлгородською областю Росії, що раніше визначало економічні звʼязки області зокрема з державою-агресоркою.
На Харківщині явно переважає міське населення – це понад 84%. Тенденція до високої урбанізації регіону спостерігалась ще в першій половині минулого століття. Харків виконував функції столиці Радянської України з березня по червень 1919 та з грудня 1919 по червень 1934 років. Це зіграло свою роль, та й індустріалізація зумовлювала переїзд людей до міст.
Втім, у цього процесу був і зворотний бік – істотні диспропорції в економіці, відставання соціальної сфери, політичні репресії. За часів Голодомору на Харківщині загинуло близько 1,5 млн людей. Величезні втрати принесла з собою і Друга світова: за час німецької окупації населення Харківщини скоротилося учетверо (!).
Війна минула – і Харківщина починає відновлюватися, стає ключовим індустріальним, транспортним, сільськогосподарським і науковим регіоном. Стрімкому стрибку розвитку посприяла концентрація наукових (тут варто згадати про низку провідних навчальних закладів у Харкові) та інженерних кадрів, а також вигідне географічне й логістичне розташування, близькість до покладів сировини й палива.
З ключового індустріального регіону за часів СРСР зі здобуттям незалежності України Харківщина стає ще й осередком малого й середнього бізнесу. Тут зʼявляється найбільший промислово-речовий ринок України «Барабашово» (площею понад 75 га – він найбільший у Східній Європі). А у промисловості найважливішу роль відіграють такі галузі:
Важливо не забути і про паливно-енергетичний комплекс області: він – провідний в Україні за обсягом видобутку енергоносіїв (газу і газоконденсату) та обсягами виробництва електроенергії. В області видобувається майже 47% усього газу в Україні.
На жаль, з початку російського вторгнення Харківщина опинилась в епіцентрі активних бойових дій. У вересні 2022-го ЗСУ змогли витіснити російські війська з Балаклії, Ізюма та Куп’янська: це допомогло зменшити небезпеку артилерійських обстрілів для Харкова, а також загрозу для угруповання українських військ у Донецькій області. Харківщина при цьому продовжує відігравати важливу роль як оборонний та логістичний вузол в умовах війни.
Звісно ж, повномасштабне вторгнення істотно вдарило по людському капіталу області. Населення Харківщини скорочувалося і перед лютим 2022-го, а тут ще й додалися процеси міграції через війну. Та при цьому Харківщина й прийняла чимало внутрішньо переміщених осіб: станом на квітень цього року таких в області було понад півмільйона. Частка населення працездатного віку в області залишається стабільно високою – майже 61%.
Також Харківщина залишається важливим освітнім центром країни: тут 32 заклади вищої, 44 – фахової передвищої та 24 – професійно-технічної освіти. Правда, через безпекові ризики навчання переважно триває дистанційно, а окремі заклади освіти переміщені до інших областей.
Економіка Харківщини: знайомимося ближче
Наразі у Харківській області – майже 19 тис. активних підприємств та до 132 тис. фізичних осіб-підприємців. Однак офіційна статистика може різнитися з реальністю: вірогідно, кількість реально дійсних ФОП наразі менша, аніж нам про це відомо.
95% усіх підприємств Харківщини становлять малі бізнеси: вони забезпечують значну частину зайнятості й надходжень до бюджетів усіх рівнів. Хоча початок коронавірусної пандемії та повномасштабна війна боляче вдарили по них. Понад половину загальної зайнятості (59% усіх зайнятих на підприємствах) та обсягу реалізації (57%) становлять середні бізнеси.
У галузевій структурі економіки Харківщини варто звернути увагу на дві великі групи – промисловість (понад третина обсягу реалізації підприємств) і торгівля (майже 40%). На фінансову та страхову діяльність припадає до 8%, а на сільське, лісове та рибне господарство – 6%, на будівництво – понад 2,5%, на охорону здоров’я та надання соціальної допомоги – не більше 2%. Через воєнні дії Харківщина залишається зоною високого ризику, і це, на жаль, впливає на економічну структуру регіону і спроможність підприємств.Якщо ж детальніше поглянути на промислове виробництво в регіоні, помітно, що воно дуже різноманітне. Найбільшу вагу за обсягами реалізованої продукції має переробна промисловість (74,6%). Зокрема на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припадає з них 27,3%. Машинобудування становить 15,4% обсягу реалізації, а виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 8,7%.
А як почувається експорт?
Через війну експортний потенціал області зменшився. І якщо до 2022-го динаміка експорту Харківщини була позитивною, з початком російського повномасштабного вторгнення цей показник почав знижуватися. У 2022-му він становив 296,5 млн дол. – 55% від рівня 2021 року.
У 2023 році (це найбільш свіжі дані) Харківщина експортувала здебільшого сільськогосподарську продукцію рослинного походження (понад 31% усього експорту), жири та олії (13,7%) і готові харчові продукти (11,2%). На продукцію машино- і приладобудування припадало 19% загального обсягу експорту.Щодо послуг: тут варто згадати про телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (85,6% загального обсягу експорту всіх послуг у 2022-му).
Які цілі і стратегії розвитку економіки Харківщини?
Харківщина спирається на Стратегію розвитку на 2021–2027 роки, яка згодом була оновлена з урахуванням наслідків російської збройної агресії та потреби повоєнної відбудови. У ній – 5 основних стратегічних цілей, а щодо економічного розвитку ключовою є “Побудова конкурентоспроможної та смарт-спеціалізованої просторової економіки з високою доданою вартістю”. Шлях до цього “розбито” на такі основні підпункти:
Якщо коротко, ця частина стратегії спрямована на відновлення економіки через стимулювання інновацій, цифровізацію та розвиток кліматично нейтральних технологій. Документ визначає низку смарт-спеціалізованих інноваційних кластерів, які мають найбільший потенціал для розвитку. (з них частина належить до сфери управління центральних органів виконавчої влади):
Інша група кластерів належить до сфери управління регіональних органів виконавчої влади або перебувають у приватній власності:
Як ми визначали потенційні кластери?
Так, згадки про кластери є у Стратегії розвитку області, про яку ми згадали вище, та ми провели нове дослідження, яке запропонувало більш глибокий аналіз потенційних кластерів. Ми пропонуємо як підтримку кластерів, визначених у Стратегії області, так і бачення інших потенційних кластерів. Для цього ми у своєму дослідженні послуговуємося трьома основними показниками:
З важливого: у нашому дослідженні ми враховували виключно дані підприємств, але деякі сектори мають велику вагу ФОП, тому окремі висновки можуть дещо відрізнятися. А ще крім кількісного аналізу, для цього дослідження ми говорили з департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської ОВА та проводили фокусовані групові інтерв’ю з представниками бізнесу обраних потенційних кластерів – щоби верифікувати і розширити їхнє бачення.
Які кластери економіки мають найбільший потенціал (і які труднощі)?
Ми зʼясували, що найбільший потенціал для розвитку в економіці Харківщини мають біофармацевтичне виробництво, інформаційні технології, поліграфічна та видавнича діяльність та харчова промисловість (агропереробка). Є окремі кластери, які вочевидь є актуальними з огляду на потреби під час активної фази війни, як-от виробництво бронетанкової техніки чи авіаційна промисловість, утім наразі їхня діяльність є закритою для широкого загалу, що ускладнює збір даних. Тому поговоримо лише про ті кластери, щодо яких ми маємо доволі точну інформацію.
По-перше, інформаційні технології. Сектор інформаційних технологій є одним із найбільш перспективних та сформованих в економіці регіону. Він являє собою розвинену мережу ІТ-компаній та фахівців, яка підкріплена неабияким освітнім та науковим потенціалом міста. Він вирізняється різноманіттям компаній за типом та масштабом (від великих сервісних до ІТ-консалтингу) і високою часткою експорту комп’ютерних послуг. Понад десятиліття тут функціонує профільна ГО “Харківський ІТ Кластер”, що активно сприяє розвитку галузі.
Насамперед перспективність цього кластеру полягає у його звʼязку з гарною освітньою та науковою базою Харківщини (Харків є другим після Києва освітнім центром України, в місті діє значна кількість наукових установ, насамперед технічного спрямування). До того ж гарним сигналом є те, що галузь демонструє зростання обсягів виручки (на 7% між 2023 і 2024 роком) та кількості фахівців навіть під час повномасштабного вторгнення. А наявність значної кількості міжнародних та національних ІТ-компаній створює конкурентне середовище для розвитку галузі.
Основні перешкоди: безпекові ризики та близькість до зони бойових дій, що спричиняє відтік кваліфікованих кадрів та компаній з області. А ще – перехід закладів вищої освіти на онлайн-навчання також впливає на якість підготовки майбутніх фахівців. Крім того, є зниження попиту на ІТ-кадри та складність отримання інвестицій через загальну безпекову ситуацію.
Що з цим робити: Звісно, насамперед потрібна системна робота із закладами освіти, включно з посиленням викладання математики та комп’ютерних технологій – з середньої школи. Помічною буде підтримка та розвиток R&D можливостей та інновацій у секторі для підвищення конкурентоспроможності. Не варто забувати і про активну роботу із залучення або повернення замовників та інвестицій, щойно безпекова ситуація нормалізується, та продовження комунікації всередині кластеру та з органами влади.
По-друге, харчова промисловість. Вона базується на розвиненому, хоч і доволі сильно постраждалому від війни, сільському господарстві, що забезпечує сировинну базу Харківщини. Цей сектор має географічну концентрацію виробників, особливо м’ясної продукції, та охоплює широкий асортимент продуктів (від кондитерських виробів до жирів та олій).
Перспективність кластера можна обґрунтувати тим, що в обласні розвинене сільське господарство, яке забезпечує сировину. А агропереробка визначена як одна зі смарт-спеціалізацій області. Попри воєнні дії, галузь все ж почала оговтуватися після першого шоку у 2022 році.
Крім того, в області велика кількість профільних закладів освіти, які готують фахівців з харчових технологій, а також тут є наукові установи аграрного спрямування (наприклад, інститути рослинництва й тваринництва), які можуть забезпечити наукову підтримку та інновації.
Основні перешкоди: знову ж таки, безпекові ризики та значні руйнування сільськогосподарських та переробних потужностей внаслідок бойових дій. Це призвело до скорочення виробництва, зменшення ринків збуту – особливо через відмову закордонних партнерів співпрацювати з прифронтовими територіями, логістичні труднощі та відтік кваліфікованих кадрів. Відсутність сформованих профільних бізнес-об’єднань та неготовність підприємців до об’єднання без зовнішньої підтримки.
Що з цим робити: тут необхідна розробка спеціальних фінансових інструментів підтримки для бізнесу прифронтової зони (гранти, програми участі у виставках), а також спрощення процедур реєстрації збитків та відновлення зруйнованих потужностей. Також важлива організаційна та фінансова підтримка ініціатив зі створення кластера, що дозволить підприємцям об’єднуватися для спільного розвитку, підтримка освітніх установ для забезпечення якості підготовки кадрів. А ще – залучення інвестицій у відновлення та модернізацію виробничих потужностей.
По-третє, поліграфічна та видавнича діяльність. Її особливість у тім, що вона забезпечує майже повний цикл книговиробництва. До війни Харківщина друкувала до 80% українських книг. Кластер представлений численними видавництвами та поліграфічними підприємствами, включно з національними лідерами. Ця галузь є частиною креативних індустрій і характеризується високою концентрацією фахівців та компаній.
Цей кластер є перспективним завдяки потужному освітньому та культурному потенціалу Харкова, який створює ґрунт для розвитку видавничої справи та дизайну. Галузь демонструвала зростання обсягів реалізації навіть після початку повномасштабного вторгнення, і забезпечує значну частку загальноукраїнського виробництва.
Ключовими умовами для розвитку кластера є наявність широкої мережі профільних закладів освіти (академії дизайну, університети з філологічними та дизайнерськими факультетами, коледжі), які забезпечують необхідні кадри. Галузь може активно використовувати дистанційну працю авторів та фахівців, що є важливою перевагою в умовах безпекових ризиків. Історично налагоджені бізнес-процеси та канали збуту (мережі книгарень, інтернет-магазини) також сприяють функціонуванню кластера.
Основні перешкоди: безпекові ризики, які ускладнюють логістику та знижують кількість внутрішніх і закордонних замовлень. До того ж є жорстка конкуренція між учасниками галузі, що перешкоджає об’єднанню у формальні структури та консолідації зусиль.
Що з цим робити: насамперед – надання інституційної та організаційної підтримки для створення кластера, що сприятиме консолідації та співпраці учасників, незважаючи на конкуренцію. Потрібне також відновлення та налагодження зв’язків із закордонними замовниками – можливо, через державні програми підтримки чи участь у міжнародних виставках. Знадобиться й оптимізація державної політики закупівель та податкового навантаження для стимулювання розвитку галузі та сприяння інноваціям.
По-четверте, фармацевтичне виробництво. У цьому плані Харківщина є флагманом галузі в Україні, має давно сформовані освітні традиції (завдяки Національному фармацевтичному університету та його підрозділам, що забезпечують підготовку фахівців). Цей кластер представлений широким спектром виробників лікарських засобів, від великих компаній з розгалуженим продуктовим портфелем до виробників ветеринарних препаратів та медичних матеріалів.
Перспективність цього кластеру полягає в тім, що продукція має постійний попит, і він зростає – особливо в умовах війни. Харківщина має всі необхідні передумови для успішного розвитку кластера – виробничі потужності, кваліфіковані кадри, логістичні зв’язки та запаси місцевої сировини (лікувальні води, наприклад).
Крім аспекту підготовки кадрів, тут важить і присутність на Харківщині потужних науково-дослідних установ (Інститут проблем кріобіології, Інститут мікробіології, Фармакопейний центр), що створює міцну R&D базу. Також важливі географічна концентрація виробників (близько 15% фармацевтичних виробників України зосереджено тут) та розвинена мережа дистриб’юторів.
Основні перешкоди: традиційно – безпекові ризики, що впливають на логістичні маршрути, ускладнюють інвестиції та довгострокове планування. Також присутній кадровий дефіцит, посилений відтоком наукових кадрів та недостатньою практичною підготовкою студентів через дистанційне навчання. Низький рівень міжінституційної довіри та висока конкуренція заважають консолідації зусиль. Бракує ресурсів для розробки нових оригінальних препаратів.
Що з цим робити: потрібна спільна адвокація інтересів виробників та розробка узгодженої стратегії розвитку галузі на центральному рівні. А ще – створення кластерних ініціатив для оптимізації витрат та кооперації у довгострокових R&D проєктах. Важливим аспектом є також підтримка якості освіти та залучення/утримання кваліфікованих кадрів, включно з науковцями та забезпечення фінансової стабільності.
Ця публікація підготовлена Центром розвитку інновацій в межах проєкту «Посилення фінансової спроможності ММСП та економічного відновлення регіонів через розвиток кластерів» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у межах Проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», за фінансової підтримки уряду Японії.